У 1910 році архітектором та інженером Вайсенбергом А.А. на перетині вулиць Нижньодонська (з 1935 року вул. Тимірязєва) і Михайлівська (з 1926 року по 1934 рік вул. Зінов'єва, з 1934 року вул. Кірова) за рахунок єврейської общини було збудовано приміщення для єврейської школи (єврейського хедеру). У 1917-1918 рр. тут працював центр єврейської молодіжної організації, з 1918 року по 1926 рік – єврейський Будинок профтехосвіти. В 1926 році знову розпочала свою роботу єврейська школа № 10, яка з 1936 року функціонувала як загальноосвітня школа. Саме з 1955 року тут розмістилася загальноосвітня школа № 24. У 1960 році здійснили добудову основного корпусу.

У 2010 році нашій школі виповнилось 55 років

Школа єднає усі покоління

Другого жовтня 2010 року в комунальному закладі «Навчально-виховне об'єднання «Загальноосвітня школа І-Ш ступенів № 24 – центр дитячої та юнацької творчості «Оберіг» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області» відзначили 55-річчя з дня заснування навчального закладу.

Свято, організаторами якого стали члени педагогічного колективу, не залишило байдужим жодного з гостей. Атмосфера затишку, рідної домівки панувала у фойє. Зі стін привітно посміхалися дитячі малюнки, присвячені ювілею рідної школи, запрошували до себе оригінальні поробки гуртківців центру дитячої та юнацької творчості «Оберіг». А прийшли привітати іменинницю чимало запрошених - це міський голова

Пузаков В.Т., вчителі-ветерани, серед яких директори школи минулих років – Лєнєв М.В., Васильєва Л. М., Зернова О. І., а також батьки, учні, випускники навчального закладу різних років.

Серед останніх відомі люди Кіровоградщини, які є гордістю школи. Це Берьозкін С.С. – голова наглядової ради ЗАТ «Креатив», Дорохіна Л.В. – начальник відділу сім’ї та молоді Кіровоградської міської ради, директори шкіл м.Кіровограда – Катеруша Л.Л., Гора В.О., Колесніченко Р.М., депутат Кіровоградської обласної ради від та багато інших випускників.

Як і належить іменинниці, школа отримала чимало подарунків – це комп'ютери, ноутбуки, мікрофони та іншу оргтехніку, яка допомогла створити сучасні кабінети для навчання. Представники освітянських структур привітали іменинницю літературою, якою поповнився бібліотечний фонд. А найціннішими є теплі слова, що звучали на адресу школи: сучасного та ветеранського педагогічного колективів, учнів, які навчаються та закінчили школу, обслуговуючого персоналу, завдяки яким створюється затишок і комфорт.

У свою чергу гості теж не залишились без подарунків – це музичні номери у виконанні випускників, учителів. Колишні учні, а тепер працівники навчального закладу – Пінькас Т.В. та Прадіденко Л.О. –подарували вчителям-ветеранам пісню "Любимые", яка викликала в багатьох гостей сльози. Сльози радості за школу й суму за тими, кого вже немає, свідчили про душевність організованого заходу.

Завершилася урочиста частина свята виступом директора школи Самохвал І.В., яка подякувала гостям, розповіла про життя навчального закладу на сучасному етапі, про досягнення учнів та вчителів. Звучання гімну школи у виконанні спільного хору вчителів та учнів не залишило байдужими всіх присутніх на святі: зал слухав стоячи і в очах кожного відчувалася гордість за школу. Цікавим є той факт, що слова до гімну написала учениця 9-Б класу Кулакевич Юлія.

Під час перерви вчителі-ветерани та випускники школи мали змогу пройтися доволі знайомими коридорами рідної школи, власноруч відчинити двері своєї класної кімнати і сісти за парту, поринувши у безтурботне дитинство. Це є свідченням того, що школа єднає усі покоління випускників та вчителів. Тож сподіваємось, що такі зустрічі стануть доброю традицією.